В рамках вивчення дисципліни «Методи соціальної роботи» для здобувачів освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» Хмельницького фахового коледжу Університету «Україна» відбулася гостьова лекція на тему «Соціальний супровід ветеранів війни та членів їх сімей» за участі фахівця

супроводу ветеранів війни однієї з громад Хмельницького району Макаревича Сергія Григоровича.

Метою лекції є комплексне та системне формування у здобувачів освіти теоретичних знань, практичних навичок та етичної компетентності, необхідних для ефективної організації, планування та здійснення соціального супроводу ветеранів війни та членів їх сімей в умовах реінтеграції у цивільне суспільство.

Так, Сергій Григорович, який сам має особистий ветеранський досвід, чітко розмежував три ключові, взаємопов'язані рівні втручання, що є критично важливими для ефективної реінтеграції. Особливий акцент було зроблено на принципі «рівний-рівному, адже власний досвід фахівця забезпечує фундаментальну довіру та емоційну валідацію – ветеран знає, що його супроводжує людина, яка справді розуміє специфіку бойового досвіду, а не лише читала про нього у книгах. Цей принцип дозволяє ефективніше працювати на мікрорівні, де фахівець чітко відокремлює психологічну стабілізацію та роботу з травмою від загальної соціальної допомоги, застосовуючи спеціалізовані методи. Далі, на мезорівні, фахівець розмежував індивідуальну проблему від необхідності відновлення соціальної адаптації та сімейних систем. Тут ключовим є розуміння вторинної травматизації родини та необхідності залучення її членів до терапевтичного процесу. Нарешті, на макрорівні, фахівець чітко відокремив соціальний супровід від функцій державних інституцій, позиціонуючи себе як навігатора та адвоката. Він не надає пільги чи житло, а забезпечує доступ до них через кейс-менеджмент та мультидисциплінарну координацію, лобіюючи необхідні системні зміни. Таким чином, фахівець, використовуючи власний досвід як інструмент довіри, чітко розмежував терапію травми, відновлення сім'ї та забезпечення соціальних прав, інтегруючи ці три компоненти в єдиний, індивідуалізований план супроводу. 

Особливий інтерес у здобувачів освіти викликав той факт, що фахівець, як рівний, має унікальну здатність ініціювати подолання стигми та ізоляції, відновлюючи відчуття приналежності через залучення до ветеранських груп підтримки та ініціатив. Інтерес викликала не лише методологія супроводу, а й усвідомлення того, що особистий досвід фахівця є потужним терапевтичним інструментом у процесі соціальної реінтеграції.

Гостьова лекція створила освітнє середовище, що забезпечило глибоке занурення здобувачів освіти у проблематику соціального супроводу ветеранів та членів їх сімей, поєднавши академічну цінність з автентичним практичним досвідом фахівця-ветерана.